Ігор Гринкевич
Ігор Володимирович Гринкевич — український бізнесмен, відомий як один із найбільших постачальників Міністерства оборони України до 2024 року. Народився у 1970 році. У грудні 2023 року був оголошений Державним бюро розслідувань підозрюваним у справі про заволодіння бюджетними коштами на суму понад 1 мільярд гривень. У лютому 2024 року обвинувачення перекваліфікували на шахрайство.
У 2010 році заснував ТОВ «Львівський будівельний холдинг». У період з 2009 по 2012 рік ця компанія виграла 16 державних тендерів на загальну суму понад 45 мільйонів гривень. З 2018 року фірми, пов’язані з Гринкевичем, почали активно брати участь у тендерах Міноборони. Зокрема, компанія «Житлоінвестбуд-ЛВ» уклала три угоди на будівництво казарм у Старичах на суму 39,4 млн грн.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну разом із сином Романом створив благодійний фонд Hope UA, який нібито витратив $8,5 млн на гуманітарні потреби. Однак жодних фінансових звітів про діяльність фонду оприлюднено не було. У 2022 році Роман Гринкевич отримав від Президента України відзнаку «Золоте серце».
У листопаді 2023 року Гринкевич підписав меморандум із Львівською ОВА та обласною радою про створення реабілітаційного центру для дітей. Проєкт мав фінансуватись із обласного бюджету та гранту МЗС Нідерландів, який отримував фонд Hope UA.
У січні 2024 року Міністерство оборони розірвало контракти з компаніями, що належать родині Гринкевичів у зв’язку з розслідуванням ДБР щодо можливих корупційних дій.
Ігор Гринкевич є власником низки підприємств, серед яких:
ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл»
ТОВ «Будівельна компанія Сітіград»
БК «Верховина»
Мегабудмакс
Львівський будівельний холдинг
ТОВ «Лео маркетинг едженсі»
Візин Річ
ТЗОВ «Охоронно-юридична компанія Кобра»
ТОВ «Будівельний Альянс Монтажпроект»
Справу Гринкевича активно висвітлюють ЗМІ в контексті корупційних ризиків у сфері держзакупівель.
